Але слова ще є, є навіть почуття
для чого стільки холоду від тебе?
напевне, все що зле - зробила я
а ти усе це віддзеркалюєш у небо
я заслужила тишу?, я варта цеї гри?
я пекло, може біль чи може сором?
і скільки часу ти не помічатимеш стіни?
я не твоя і ти не мій, але ми поруч!
ми пробуєм цей світ і щастя по шматочку
і не важлива відстань, що між нами
я тихо там сиділа, я плакала в куточку
а ти морочився моїми іменами
нечасті ці моменти, нечасті поцілунки
заплющуй свої очі і відчувай життя
зітри старі картини, твори свої малюнки
напевне ти не вмієш? напевне ще дитя..
П.с. на чистому світанку візьми це каяття.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501700
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.05.2014
автор: Nastya123