"Прийди до мене i навчися ворожить
Бо то є дар, що потребує вмiння,
Бо то є сила для якої жить
I вiддавати треба душу i сумлiння."
Вiн говорив до мене... Сон розтанув в мить.
I з придихом шепочу я щоночi:
- О, зоре-доле, я навчуся ворожить,
Щоб тiльки бачити його чаклунськi очi.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=5017
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 13.06.2005
автор: Ютта