cонце впало
в ополонці ока птах
ся тримало
ся тривало у віках
ся журило
і скидало до небес
руки крила
і напевне світ увесь
sol sauil сунце hvare kun
сонце неосідланий скакун
тонуть в магмі плавають усі
сонце котиться сьогодні меж лісів
не зупиняється
кошлатить матрицю
рідне
моє
сонце
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501660
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.05.2014
автор: ЮХИМ