Ми з тобою — спина до спини.
Десь суха зламалася гілка... Чи постріл?..
І я знов шепочу: "Не спи".
Ти ж мене запрошував в гості.
Ми з тобою спина до спини.
Були... І липким чимось вкрились пальці.
І хтось знову так дивно кричить. Це ти.
Та всі звуки в шаленому танці...
І повітря, мов сонце, згора.
До тла. І в легенях лишається попіл.
І зосталися тільки пусті слова...
І лякає твій тихий спокій.
І я знову спина до спини... Не ти...
Це до крові, до болю, до хрипу.
Кулеметною чергою рву нитки,
Що в душі пов'язали дикість.
І нехай проклене мене чорт і Бог
І нехай я для вас тварюка.
Я стрілятиму. Я. За нас... За двох...
Гріх і кров — то на мої руки.
А вві сні шепочу: "Не спи... Не спи..
Чорт, та рано тобі засинати!"
Хтось чекає мене десь там. Комусь
Вже немає кого чекати...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501588
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 27.05.2014
автор: Marika