Усе старіє, тільки не любов!
Пиха і заздрість хай міцні, та тліють.
Півсотні літ мотаю у клубок,
Мов нить, мою тонку, та світлу мрію.
Снаги поріг, як скам’янілий дуб,
У водах долі плюскається лунко,
Та дух кохання не лишає губ,
Крильми голубки манить до цілунку.
Немає меж і сил таких нема,
Аби пориву стримати натхнення,
Хай сивиною дмухає зима,
Тепло любові завжди біля мене.
27.05.14
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501584
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.05.2014
автор: Рідний