Ми залишились віч-на-віч з тобою в кімнаті.
Час зупинився, як погляди наші схрестились...
Тільки ті стрІлки зрадливі, що на циферблаті
нашій миттєвій утопії все ж не скорились.
Ніжна грайливість і п'янкість шампанського
вени наповнила водоспадом гарячої крові.
Нам забагнулось шаленого танцю циганського...
Пристрасть - супутниця давня і вірна любові.
Руки до рук... вуста доторкнулись до уст...
Хто у цей вечір мелодію нам виграває?
Прислухайся, любий, ти чуєш цей хруст?..
Ламається скромність... і нас накриває
бурхливий потік нестримно-гарячої лави...
Ми скОрені нею... Ми чуємо музику нашу
з єства... міняються звуки, тонИ і октави...
І пристрасть урешті по вінця наповнює чашу...
Бачать цей танець лиш стіни високі німі...
Зараз цей світ тільки наш... бАйдуже все.
В ритмі жагучого танцю сплелися одні...
Нас лава нестримна потоком в Едем занесе...
Руки до рук... вуста в поцілунку палкому...
Місячне сяйво ніжно пливе по кімнаті...
Ми змовчимо... Не зізнаємося нікому...
Зупиніться ті стрілки, що на циферблаті...
25.05.14.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501240
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 25.05.2014
автор: Богданочка