***
Ця країна - облуплена сонна провінція,
в ній дівчата у джинсах - дешевий гламур.
ЇЇ рух пригальмований , наче на милицях,
а з протезів минулого зліплює мур.
Ця країна застигла, мов кавова пляма,
панарицій по абрису, - кажуть, редут.
І чекає на неї збагнючена яма,
і палає по ній інквізиції суд.
В цій країні живеться і звабно й драйвово,
тут кохання з нечистим - остання межа.
Тут вимолюють в бога життя, наче слово,
тут повірили ті, хто в зневірі лежав.
І в`язке усвідомлення : все неминуче!
І спустошення душ в запитанні про те,
що надія та віра криваво-жагуче
поливають лани, де чомусь не росте.
Ця країна на колір - гарячі коктейлі
африканського сонця, синців на лиці.
Вже пороги палають, ікони оселі,
а господар покірно ступа до мерців.
А ще несмак набутий місцевих мулаток,
які хижо викурюють блок цигарок,
провокує естетику нігтів та лаку
за відсутності мрій про політ до зірок.
початок травня 2014р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501236
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 25.05.2014
автор: Надія Позняк