Літні амбіції… (ft. Юля Шнайдер)



І  знову  в  очікуваннях  літа.  Важко,  сказати,  що  це  улюблена  пора  року.  Вона,  швидше,  особлива.  Літо  дарує  надзвичайну  кількість  вражень,  емоцій  та  почуттів.  Так,  саме  море  почуттів,  яких  я  так  боюсь,  але  підсвідомо  прагну.  Незабутніми  залишаються  ті  події,  коли  ти  відчуваєш  себе  частинкою  чогось  потужного  і  масштабного,  як  до  прикладу  концерт  О.Е  та  фестиваль  Бандерштат.  Ці  всі  спонтанності,  моменти  закарбовуються  у  пам"яті.  А  люди.  Щодо  них.  То  найкращі  люди  у  моєму  житті  зустрілись  мені  влітку,  або  в  останні  тижні  перед  ним.  І  я  хочу,  щоб  і  цього  року  все  було  особливим,  я  більше  не  хочу  тих  дат,  які  будуть  нагадувати  про  тебе,  нагадувати  про  незмогу  обійняти  чи  просто  подивитись  у  очі,  нагадувати  про  ту  мене,  якою  я  більше  не  можу  бути.  Я  більше  не  хочу  цього  шаленого  оберту  навколо  тебе,  навколо  твого  життя.  Я  хочу,  щоб  це  літо  було  моїм,  мені  потрібно  самій  собі  створювати  спогади.  Я  повинна  знову  навчитись  вільно  дихати  і  втрачати  голову  від  вражень.  Спонтанно  зібрати  речі  і  поїхати  в  інше  міста.  Або  ж  втілити  свої  бажання  і  здійснити  подорож  у  Європу.  Я  хочу  викинути  з  голови  всі  думки  і  тебе.  Бо  тебе  вже  занадто  багато  в  мені,  тому  більше  не  потрібно.  Це  новий  страт.  Занадто  великі  амбіції  чи  очікування,  які  понесуть  за  собою  розчарування?  Надіюсь,  що  ні.  Мені  здається,  що  я  заслуговую  на  свою  персональне  літо.

Це  літо  наступило  по  традиції  в  середині  квітня,  коли  ти  ще  бачила  третій  сон…звісно  це  зовсім  інший  ритм  життя,  відмінний  від  усього…саме  літо  пробудужує  сили  до  життя,  сипле  у  жмені  твор4у  наснагу,  та  лікує  зимову  депресію,  воно  сліпим  дощем  змиває  всю  напругу  з  твого  юного  і  бездоганного  тіла…хвиля  за  хвилею  до  горла  підкочуються  нестримні  крики  «Літо,  нарешті,  я  так  тебе  4екала!!!»…і  епіцентр  шторму  занурює  тебе  у  протилежній,  теплий  вимір…
Ти  знаєш  що  тебе  о4ікує  цього  літа?  О  звісно,  що  ні…якщо  відчуєш  спрагу,  то  сонце  миттю  напоїть  тебе  ультрафіолетом,  і  від  спеки  повільно  зїзджатиме  дах…цей  період,  відформатує  всі  твої  переживання,  склеїть  докупи  розбите  серце,  навчить  дивитись  на  ре4і  під  іншим  кутом,  цього  літа  ти  станеш  сильнішою,  кращою,  та  впевненішою…ти  будеш  з  завмиранням  чекати  нових  оказій,  прецендентів  та  подій…які  сколихнуть  потужною  хурделицею  твої  життєві  ритми…емоції  наповнюватимуть  твої  вени  свіжими,  яскраво  –  червоними  еритроцитами,  і  кров  стугонітиме  від  адреналіну…напівбожевільна  блукатимеш  розжареним  містом,  ховаючись  від  пекельних  поцілунків  соне4ка,  яке  аж  надто  турботливе…бажання  мандрувати  прокинеться  і    завиє  на  місяць  як  молодий  вовкулака,  твої  ноги  підуть  новими,  незвіданими  маршрутами  до  змін  та  людей,  яких  ти  чекаєш  давно…ТВОЄ  літо,  воно  розпочалось…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501221
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.05.2014
автор: EroS