[youtube]https://youtu.be/BIAsvAYP9fE[/youtube]
[quote]…Некрополіс мав свій невидимий ритм життя. Тут все було пов’язано між собою. Всі ці потво-
ри підтримували зв’язок. Вмить я захотів стати древнім птахом із старої книги і спопелити все це
місто вщент. Я пригадав один уривок із книги. Як жаль, що я не птах…[/quote]
[quote]Як фенікс пройду я через краї потойбічного світу ("Книга Мертвих")[/quote]
Стискають голову думки,
Гудуть слова усіх, кого сьогодні бачив.
Всі лізуть вгору до мети,
Плюють униз на тих, кого зовсім не бачать.
Хто я між ними і чого таке буття?
Лиш вічний біль
І вічність вже, здається, не минає.
Усе по колу, воскресаючи, вмирає,
Безсмертний Феніксе,
Кожен день мене вбиває!
18.05.2014
©Богдан Кухта
[youtube]https://youtu.be/W3E0-nK375A[/youtube]
Підтримати автора:
4441 1144 2483 1947 - моно
4149 4999 9060 2763 - приват
Більше тут -
https://issuu.com/virshivkyto4ky/docs/
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501139
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.05.2014
автор: Kukhta Bohdan