**********

коли  сонце  зійде  на  світанку  
коли  вушко  не  шукатиме  вже  вуст  
пригорнися  тихо  ззаду,  я  фіранку  
відгорну  закрию  очі  ти-  мій  бюст  

поверни  ту  стрілочку,  годинник  
заховай  продовжи  тиху  ніч  
де  у  спокої  доріжками  ходили  
де  коханням  упивали  дивна  річ  

одне  одного  як  цілісний  дарунок  
поміж  яблуньок  у  зав*язі  доріг  
ти  і  я  солодкий  згуби  трунок  
слід  омили  під  дощами  той  поріг  

то  не  сльози  то  щасливе  сподівання  
у  безмежнім  просторі  світів  
ти  єдиний  любий  ти  мовчання  
божество  цілюща  сила  островів  

та  любов  амурові  підходи  
зойки  стогін  руки  бедра  ноги  
те  кружіння  поцілунки  там  де  сходи  
пригорнися  у  обіймах  наших  боги  

сонце  на  світанку  підіймуть...  
і  молитвою  в  дорогу,  так,  у  путь...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501069
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.05.2014
автор: ЇЇ ТІНЬ