Настало літо, та ще холодно ночами.
Так і на серці – то співає, то болить.
І ти уже не появляєшся зі снами,
Як це було хоч і недавно, та колись.
Хотів би бути в цьому літі я щасливим,
Старі турботи непотрібні голові,
А щось нове знайти – це майже неможливо,
Тому й не знаєш, що робити на землі.
Усе неначе б то розписано на завтра,
Та те, що буде я не знаю й не скажу.
Життя – якась незрозуміла серцю правда,
Я вхожу в нього через пройдену межу.
Як хочеться в тобі кохати все на світі,
І пестить і плекать в тобі усіх істот.
І бачити добро хотів би лиш в зеніті,
І серцем зігрівать тебе ще років сто.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500942
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.05.2014
автор: Мірошник Володимир