10.03.07
"два кольори мої, два кольори..."
я і ти – ми два кольори. як у пісні, червоний і чорний.
ти, мій коханий, маєш чорну душу. вона просочується крізь твої очі. твої очі кольору вугілля. вона осідає на твоїх віях, на твоєму волоссі кольору воронового крила. у твоєму погляді – сонячне затемнення. але подеколи промінчики світла проривають його. твій зверхній, брутальний, блукаючий погляд просвітлюється, коли ти дивишся на мене, мій янгол. твої крила давно не білосніжні, але хай чорнокрилий, та ти мій.
і я твоя. моя червона, неспокійна, поривчаста душа належить тобі. інколи й в моїх очах загоряється пурпурний вогник. полум’яніє все моє нутро, а все через те, що я дивлюсь на тебе. я ніколи не мала крил, але ладна була б їх зректися, аби бути з тобою поруч. бачити відблиски свого вогню у твоєму затемненні.
ми – два фатальні кольори. але мені подобається йти за руку з темрявою, а тобі – з палаючою квіткою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=50093
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 06.12.2007
автор: НеВ