обійми навколо шиї
тугі, неначе залізо.
клятви кляті.
в моїх снах
ти позбавляєш мене невинності
а в мене хтиві очі
як у дурепи, що запрошує когось на вечерю
і розстилає ліжко.
давай, підхоплюй лихоманку
стрибатимем в прірву
я тут зачекаю на тебе
навiжена
та без взуття
як тi самогубцi, що посварились i
прийшли вiшатись
а потiм зайнялись коханням
на мiченому щурами диванi,
що хтось так щедро посипав диклофосом. моя втома лишилась у капцях
пiд твоїм диваном
а земна куля вислизнула з-під ніг
та не припинила обертатись у тебе на грудях
і кожна сторінка твого життя - моя улюблена майбутня книга
із закладинками на твоїх днях народження
і помітках про довжину мого волосся
в тобі склались мої суперечки зі світом
і винирнули із надр твого єства
благородним фонтаном крові,
що блищить на твоїх вустах, а я злизую,
не знаючи кращого порятунку,
ніж подрібнення себе на шматки та подання прямо до твого шлунку
їж мене,
їж мене,
їж мене,
ЇЖ!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500774
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.05.2014
автор: скло вітрин