Людей катують можновладці,
а люди терплять та мовчать,
і Бога молять рано-вранці,
щоб Він послав їм благодать.
В церквах жили,поклони били,
чекали чуда і добра,
морями сліз ікони вмили
й молили Господа Отця...
Але в людей терпець урвався
і всі прокинулись від сну,
пішли боротися за щастя,
за Україну ще живу.
Бо Україна довго спала,
й не чула ,що вона вмира,
в вогні корупції палала,
від депутатського пера.
Вони казали ,що ми "бидло",
що ми бандерівці дурні,
але не бачитимуть світла,
як понесуть їх у труні!
Нехай боїться нас Росія
і Путін нігті хай гризе,
бо нездається Україна,
Якщо пролита кров уже!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500542
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 22.05.2014
автор: Мирослава Швець