Щось не так в цьому світі ведеться.
Може я й нарікаю дарма?
Лють, неправда чомусь зостається,
А любові і миру нема.
Пропадає добро і кохання,
Пристрасть, помста лише процвіта.
Для пожертви немає бажання,
Стала чорною світла мета...
Половина мене слуха чорта,
Що тримає в полоні цю плоть -
Кисле яблуко біля аорти
До кінця буде в серце колоть.
Але очі сліпі від зарази
Все ж до верху спрямовують зір,
Хоч у тіла до неба відраза -
Душа прагне до Бога у мир.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500532
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 22.05.2014
автор: Samkovitch