У весни свої закони,
Сонце, дощ, а може й сніг,
А в моєму лексиконі
Мало слів, так мало слів...
Ранком сонечко весняне
Заглядає у вікно,
Будить ластівочку рано,
Що над ним звела гніздо.
Й так та ластівка співає,
Богу дяку віддає,
А у мене - слів не має,
Щоб добавити своє.
Вдень зібралися краплини
В хмарку сиву грозову,
Й з неба дощик рясно лине,
З віддалі створив стіну.
Квіти склались у бутони,
Все блистить, все виграє,
Тільки в мене знову й знову
Слів потрібних не стає.
Як же все це змалювати,
Щоб не пензлем, а пером,
Ніжність слів подарувати
Розмаїттям різних мов?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500505
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.05.2014
автор: Neteka