***

Жахливі  спогади  кричать  у  вуха  
і  плач,  і  стогін,  й  сумний  вий.
І  ходять  люди,наче  сонні  мухи,
нічим  не  збуджені  у  місті  своїх  мрій.

Вони  блукають,бродять  і  живуть,
та  тільки  душі  їх  на  волю  рвуться,
та  люди  стримують  і  волі  не  дають
і  всередині,мов  об  стіни  б'ються...
́

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500330
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.05.2014
автор: Мирослава Швець