Гуляєш – гуляй! Зараз модно
Збивати життєві вершки.
Прихватиш, гляди, безпардонно
У владних з грошима мішки.
Гуляй, поки хаос вирує
Й бездарність керує життям.
Невже це тебе не турбує?
Чи хочеться Тих вороття?
Не хочеш? Чому ж, як стерв’ятник,
Літаєш над тими, хто впав,
Яких безпорадний урядник
Бездушно на бій посилав.
Гуляй! Тільки знай: час настане
І той, хто загинув в борні,
Тебе й на тім світі дістане:
«Верни, – скаже, – душу мені».
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500054
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 19.05.2014
автор: Г. Король