Усі слова у кольорі і русі.
Рідни їх тільки – і вже стільки див!
Боюся
мовних викрутів-ракурсів,
Ще більш затертих словоперспектив.
Синонім- тон, що тону ледь тотожний;
Антонім ось, що слову в акурат.
Я, слова українського художник,
Картину- долю маю малювать!
Зріднився із могутнім авангардом,
Хоч іншим стилям – перворідний брат.
Учить мене великий Леодардо,
Як слів тони до вірша добирать.
Тон тоне в тоні в деці та у ноні –
Повільно перелл’ється тон у тон.
Мистецтва не відкриті ще закони,
Але нема в мистецтві беззаконь!
З мольберта вірша викину софізми
Й зачовгану убогу простоту.
Несу в рядках я
нездійсненно-дійсну
Хибку надію –
і тому святу!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500035
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.05.2014
автор: СавчукМикола