Волошки сяють у житах, як неба голубінь
І сріблом віддає роса мільярдом мерехтінь…
Цвітуть жита, цвітуть жита, багаті на врожай
І скоро ляже на столі чудовий коровай.
Ранкове небо зайнялось, неначе неба край,
Чекає промінь, щоб зійти - зростити урожай,
Парує річка і шумить - напоює поля,
І пахне хлібом отчий дім, моя свята земля.
Цілую житній колосок, щоб набирався сил,
Бо я теж колос на землі, зовуся просто – син…
Догляньте, люди, урожай і мир на цій землі,
Щоб довго-довго у гаях співали солов’ї!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499989
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.05.2014
автор: Віталій Назарук