А ти мовчи вже про моїх "тараканів",
Про всі мої здвиги та йобнуті вчинки.
Ти сам шукаєш щастя на дні низького стакану,
Я втомилась від тебе. Я хочу спочинку.
Чого мене тримаєш, якщо я така вже погана?
Б"є мандраж, коли мене кличеш "кохана".
Що ти вчепився до моїх пагубних звичок ?
Віддай мої цигарки і мою запальничку.
Кажу усоте — це не проблеми з алкоголем.
Це проблеми насамперед зі мною самою.
Або з головою.
А також з тобою.
З коханням. З весною.
Прошу — дай мені спокій. Дай мені волю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499924
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.05.2014
автор: Олька Оленька