Ти не кидав квітки до моїх ніг…

Я  часто,  любий,  думаю  про  нас.
Чекаю  наші  зустрічі  з  тобою.
Прості  думки  про  тебе,  без  прикрас.
Твоя   душа  прекрасна  добротою.

Я  знаю:  ти    найкращий  від  усіх.
Умієш  щиро,  серденько,  кохати.
Скарбниця  тих  безцінних  рис  людських.
Я  це  зуміла  швидко  розпізнати.

Ти  не  кидав  квітки  до  моїх  ніг,
І  не  ставав,  як  інші,  на  коліна.
Та  зчарувати  так  мене  ти  зміг.
Ти  непростого,  милий,  сотворіння.

Коли    ідеш,  шепочуть  тобі  трави.
Я  так  люблю  дивитись  тобі  вслід.
І  ти,  як  сонце,  чарівні  заграви.
Я  дякую  тобі  за  його  схід...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499864
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.05.2014
автор: Н-А-Д-І-Я