Залиш свою душу при собі
і серце нікому не треба,
блукаєм самітники Гобі
пустелею, майже край неба.
Звертаємо погляди в інших
чий світ розбудив наші центри
і праведно робимось грішними,
не хочеться бути жертвою.
Затягне у нові печалі
замкнуте вісімки коло
в сумнівні засмокче нас далі,
примарою станеш, неволя..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499844
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 18.05.2014
автор: owl silence