[i]« Безумству храбрых поём мы славу...»[/i]
М. Горький
***
Не так важливо, ким сьогодні бути,
як нагадати, хто є –
багатьом
і голосом народу,
що почутий,
і до вершин його провідником.
***
Не називаю раєм хати,
в якій ще є
чужі пенати
парафіянами Отця.
Кого убили, супостати?
Невже потрібно умирати,
аби дожити до кінця?
***
Україна не кує, а меле.
Оживає Швондєром совок.
Очуміло радіо і теле.
А незряче –
голову дебелу,
як Ему, ховає у пісок.
***
Ім’я народу розп’яли бандити.
У п’ятої колони на чолі
іде велике Пу, і шито-крито
наповнює об’їдками корито,
яке ще не доїли у Кремлі.
***
І оди мало, і не лишня повість
про місію героїв майбуття,
що за шалених віддали життя...
Іуда пропиває нерухомість.
Оце і є [i]епохи ум і совість,[/i]
яке у хату ще мете сміття?
***
Ой, лиха побиває година
і на часі дуель візаві –
Вова з вавою у голові.
[i]«Засосала элиту трясина…»[/i]
А Росія свята і невинна,
не потоне у нашій крові?
***
Орієнтовані кесарі нації
на інтереси сусід-ворогів.
Йде репетиція інавгурації
не від люстрації,
а до прострації
армій ДАІ на арені боїв.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499789
Рубрика: Поетична мініатюра
дата надходження 18.05.2014
автор: I.Teрен