Розгубила себе
у століттях, роках, годинах...
В тих буремних подіях,
де блукало моє
українське "я"...
Крихта серця -
жар вогнища -
досі світить-зоріє
дідів-прадідів подвиг -
наш сьогоднішній стяг...
Розгубила слова
в велелюдній
державі-залі:
їх не чують глухі
і байдужі...
На серці щем...
Зрада чорною хмарою
Сонце-істину
закривала...
Хліб-надію ковтала,
Забивала у душу
питання-гвіздки
день за днем...
Розгубила думки
У життя хащах
правди й неправди
і жбурляла у зрадників
із нервів і болю клубки...
Не змінив час нічого:
Космічним сміттям
на нас падають
кулі зради, Вкраїно,
і рвуть душу твою і мою
на шматки...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499699
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.05.2014
автор: zazemlena