«хай котяться вони …під три чорти...
оті світи...в яких тебе ...немає...» - [i]Гостя[/i]
Піду у ліс, де трави чарівні.
Зберу я сльози ангелів-конвалій,
До серця пригорну, як у ві сні,
Де ти мене нестямно так кохаєш...
Так солодко, так хОроше мені…
Тримає на землі мене кохання.
Зрадлива доле… Дні мої сумні...
Не відбирай оцей політ останній!...
Усе мине, від зливи - до тепла.
Запишеться на крижані скрижалі.
Тож дай напитись з цього джерела,
Пізнати те, що прагнула в печалі.
Як доведеться риску підвести,
Між тим, що хочу я, і тим, що маю,
Хай котиться воно під три чорти,
Оте життя, де я тебе не знаю…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499687
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.05.2014
автор: Ірина Лівобережна