[b]А хіба ти не знав,
Що чоловічий запах
Приваблює коханців?
[/b]
Ти думав, що я з тобою
Буду завжди…
Ти думав, що я твоя рабиня?
Ти думав, що мені не стане сили
Одного ранку…
Зібрати залишки своєї гідності
І залишити стіни
Твоєї не затишної квартири.
Ти дійсно думав, що можеш
Просто, отак мені зателефонувати
Сказати, а що було не так?!
Чекати мене біля виходу
Моєї улюбленої роботи
Взяти за руку
Подивитися мені у вічі
І так розгублено промовити
Давай почнемо все спочатку…
Ти мене кохаєш?
Чому ти не цінував,
Коли була я поруч…
У мене вже нове життя!
Без сліз, без запаху твоїх жінок…
Без твоїх – пробач!!!
Бувай!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499614
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.05.2014
автор: Samolichenko Svitlana