С. Есенин. "Удалец" (Переклад на українську мову)

Ой,  удома  не  сидиться,
Погуляв  би  на  війні.
Полечу,  мов  вільна  птиця,
На  буланому  коні.

Не  ридайте,  мамо  й  тітко,
Сльози  сушать  удальця.
Дала  мені  діва-квітка
Два  перстені  до  вінця.

Ех,  здобуду  я  в  походах
Безрукавку  хутряну.
Хай  до  милого  виходить
В  ніч  холодну,  зоряну.

Ти  палай,  моя  заграво,
Не  ляка  ворожий  стан.
Зацілує  мене  жваво,
Як  куплю  їй  сарафан.

Баби,  скиглити  навіщо,
Я  не  можу  осягнуть.
Адже  дужі  ці  ручища,
Що  плішню  в  дугу  зігнуть.

До  кінця  веселим  буду,
Молодецька  голова.
Проводжай  же  мене,  любо,
Та  тримай  свої  слова.

[b][url="http://slova.org.ru/esenin/udalec/"]Текст  оригіналу[/url][/b]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499579
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 17.05.2014
автор: Роман Селіверстов