Не відвикати

Не  відвикати…  не  відвикати  від  тебе!
Малювати  на  небі  контур  ясних  очей…
Обійняти  нестримно-палко  отого  клена,
Уявляючи  подумки  поруч  міцне  плече…

Ніжне  листя  торкати,  наче  густе  волосся,
І  росинки  зібрати  в  долоню  –  слідами  сліз…
Проклинати  навколишнє  стишене  безголосся,
Що  повстало  круг  мене  на  повний  зріст!!!

Де  ти  є?  Не  зникай  із  хвилі  мого  ефіру!
Хочеш,  я  полечу,  порину  в  птахів  ключі,
Віднайду  твою  постать,  закутаю  в  світлу  віру,
Упаду  на  груди,  і  солодко  помовчим…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499564
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.05.2014
автор: Ірина Лівобережна