Беруть і грішників до раю,
Життя без плям побачать сірим,
Немає радощів без віри,
Людській душі немає краю,
Ми дітям світ чужий плекаєм,
Без сліз засохнуть щастя зерна,
В думках народжують проблему,
Що в серці крізь любов зникає,
Без краю в вічнім горизонті,
Звучать живих і мертвих ноти,
Та видно всюди свіжий слід,
Немає статики в природі,
Ми - точки в дій коловороті,
Із вчинків ми створили світ.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499420
Рубрика: Сонет, канцон, рондо
дата надходження 16.05.2014
автор: VDMK