Багато причин, а мало питань
все крутиться зверху в низ,
не маючи совісті ти став на край
порожньо й самотньо в своїй тишині
Нема вже нікого, безглуздо терпіть,
вертатися знов, не находити слів,
топити вірші в сухому вині
безгрішно прожити і ще кілька днів
Немає людей, лиш підлість і страх,
підступність і зрада, загублений рай
позабуті думки, хоч творити, спіши..
Залишаючи за собою великі сліди
Непотрібно моралі, непродуманих дій
повсякденно сприймати накопичений гнів,
поступатися чимось заради мети
Не відчути хоч трішки своєй доброти.
Засинати під звуки чужой темноти
не вставати, стояти в пустому вікні
малювати зірки, не побачені сни
замовляти кохання душой в стороні
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499407
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 16.05.2014
автор: Ігор Воле-Дум