На фоні дивної весни
в прогулках місячного сяйва,
знайшовши місце заграває
кохання усамітнене в собі
До волі нестрімка дорога,
до щастя незагублений мотив.
У вірі дві душі літають
перекликаючись на подих слів.
Ні день, ні ніч, ніщо не зрадить
моєму розумінню в погляді твоїм
із кожной миттю серце завмирає
лиш думкою, що ми разом.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499403
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.05.2014
автор: Ігор Воле-Дум