Коні в «яблуках» пасуться на широкій ниві,
Без вуздечок і без збруї, і такі щасливі…
Б’ють копитами по росах, зустрічають сонце,
А один, як і ведеться, служить охоронцем…
Підняв голову високо, засіяли роси…
А він підтюпцем довкола біжить до покосів
Де наглянув кобилицю, що в табун мандрує,
Певно це і є та доля, бо так серце чує…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499340
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.05.2014
автор: Віталій Назарук