-Стій ! – Стою.
– Чекай ! – Недочекаюсь.
Я малюю щось в думках своїх.
Я намрію, ну а потім каюсь.
Ти говориш – навіть вітер стих.
Слухаю очима – по губах читаю,
Придивляюся до слів та чую в них,
Що дарма надіїю я плекаю.
Погляд охолов, дощ сліз побіг.
Так жорстоко. Може, просто, чесно,
Й дякувати маю я тобі,
Що зумів ти зупинитись вчасно,
Щоб у крах не перейти журбі.
Інша тобі стане більш ніж другом
І забудеш те, що й не було.
Не хворіло серденько недугом,
Не боліло, лиш тоді жило.
Мрійте, фантазуйте, сподівайтесь,
Та щоб потім не чекав переполох –
Ви сполчатку в нього запитайте,
Чи ці мрії діляться на двох.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499161
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.05.2014
автор: Серафима Пант