Розлюбити так легко, граючись,
стати зовсім тобі байдужою...
Так, навіщо роки втрачаючи
я коханням нашим нездужала?
Хай, образа збиралась осадом,
забувала її, старалася!
Між цілунками й битим посудом
зберегла любов, що зосталася.
І не квітами ліжко встелене -
колючками від слів і поглядів.
Доторкнися.. разом повернемо
почуття, які ще не програні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498872
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.05.2014
автор: Любов Чернуха