..а відстань більше не має над нами жодної влади,
далеко за північ відпливають у небо паперові кораблики снів,
осипається листя із зімлілих долонь дерев, ніби краплені карти,
аби потім травою крізь грунт прорости..
єдиними свідками нашого злочину є просотані димом стіни,
підслуховує ліжко кожну із вкрадених таємниць,
дім - це храм, де сходить з ікони Діва Марія,
аби побути з коханим мужчиною віч-на-віч..
перекреслюй мовчання легким, наче видих, словом,
допоки живчик пульсує під шкірою, ніби мале змієня,
тиша стелеться попід ноги турецьким шовковим килимом,
аби ми вишили свої імена
поряд..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498865
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.05.2014
автор: Майя Грозова