Ми - українці!

Нас  убивали  поодинці
І  часто  вистрілами  в  спину
За  те,  що  ми  є  українці
І  свято  любим  Україну.

За  те,  що  з́емлі  в  нашім  полі
Политі  кровію  і  потом,
За  те,  що  ладні  всі  за  волю
Померти  смертю  патріота.

У  злиднях,  ворогами  биті  –
Кого  в  остріг,  кого  в  чужину,
По  всьому  світу  гірким  цвітом
Напорошило  з  України.

Відірвані  від  власних  діток,
Принижені,  німі  й  безправні
Стомилися  жінки  сивіти
За  центи  в  закордонних  спальнях.

Ну,  а  мужчини  в  поті  й  солі
В  тайзі,  по  зимнику  і  ріках
На  каторзі  по  власній  волі  -
В  чужих  сибірських  лісосіках.

Гей,  українці,  сушим  порох,
Мечі  гартуємо  з  булату  -
Закрив  забрало  лютий  ворог,
Що  називався  старшим  братом.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498850
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.05.2014
автор: kalush