Очі зелені з-під вій зелених...
Вишня стооко дивиться в світ...
Погляд стривожений десь понад мене:
Молитва листочків, як скарб-заповіт.
Дивується вітер й дбайливо збирає
слова, що краплинами сяють роси...
А місяць засмучений їх спрагло спиває,
Щоб ранок додав в зелен-очі краси...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498781
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.05.2014
автор: zazemlena