Закрийте очi, забудьте страх у тишинi
та кожному щось в цiм життi потрiбно,
то плач, то голод, то прощання крик,
всi ж люди, слова не нагодують бiль.
Права для кожного вiдкритi,
як хочеться вiрити, що гiднi.
Ми українцi, але брати не рiднi,
всiх нас думки грошима перебили.
Та що ви, у кожного та своя вiра
з душi гранiт не вибить, не зкришить.
Ми не птахи - повiльно мрiєм,
та i не бачим хто близький, хто рiдний.
Забули волю, та що повiки кровью дана,
збираемо медалi, всi ми герої славнi
Один за всiх, ми вже не вiтаем!
Щасливий день - що правдою не манить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498764
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 13.05.2014
автор: Ігор Воле-Дум