Журавиться журо-журавка
не в рідній – чужій чужині,
як тая вербиченька-мавка
згорає у думі-іржі.
Не пташка, не ягода згіркла,–
то жінка-журавка-жура –
калини обламана гілка
в чужині чужій догора.
Не сходить так довго те сонце,
що вже на Вкраїну зійшло,
і ніч – достигаючий сонях –
коробить зболіле чоло.
Зозулі дитинства, ой рідні,
кому ви куєте літа?! –
Калина цвіте в Україні,
а цвіт її в’яне в світах.
Створено 4.02 - 12.03. 2003 року
м. Львів
Опубліковано: Моя пісня. Львів:"Сполом", 2004. 120 с.
С.93.
Музика Семена Карпи
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498639
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.05.2014
автор: Т. Василько