Він все таки зрушив
З Одеси до Мінську.
Все так як ти мріяв,
Проте є але.
Виходжу не в місті,
Яке 0432,
Я їду додому.
А ти все ж не там.
Надіюсь,
У тебе все добре.
Ти маєш образу, десь там в глибині.
Звичайно.
Я б теж ображалась.
Пробач.
Сила розуму взяла своє.
Прости,
Призвичаїлась в нових обіймах.
Копатись в минулому справа, яка вимагає завзяття.
І поки не зви на відверті розмови.
У нас різні мови.
Ця відповідь римару від поетки не з Че.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498638
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.05.2014
автор: Віктор, який дівчинка