Порожнім він був, безкрилим, безумним...
Та мріяти міг, творити майбутьнє,
Він мріяв про сонце у серці і в усім,
Любив роздивлятись прекрасне
Танцював під дощем збиваючи краплі,
Радів наче мале немовлля,
Його не лякали ворогів гострі шаблі,
Для нього зброя це знання,
Він виріс давно і поліз швитко в гору,
До слави, до грашей до кравого життя,
Ламаючи стіни свого міцного муру,
Він випустив зради і вбив каяття
Він кинув дружину і кинув коханку,
Згоріло в безодні усе що він знав.
Страждав від похмілля що разу, що ранку,
Потратив усе що накрав.
І хибити став, калічитти крила,
Руйнуючи все що вважав дорогим, упав,
І помер,а дочка мрійлива
Сказала:" Порожнім він був.."
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498497
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.05.2014
автор: М\`ясник