А супостат у крові розкошує,
Його життя освітлює « звєзда»,
Не зрозумів,ще й досі, що вмирає,
Що всім у горлі встряв, як та глиста.
Могили нові,в нього радість хлище,
Рахує жертви ,той цинізм без меж,
Не зупинить вже того бойовища,
Його зупинить тільки чорна смерть.
Розкрийте люди очі ,подивіться,
Бо вже ярмо вготоване для нас .
Згуртуймося,єднаймося ,ріднімся
До поки рабства не настав той час.
11.05.14.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498407
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 12.05.2014
автор: леся квіт