Зацілована трава росою,
Заколисана туманом спить земля.
Все в полоні тиші і спокою.
Ехо від машини десь здалля.
Ліхтарі у мороці втомились,
Нікому в цю пору вже світить.
Парою віконні рами вкрились.
У світанку сон краде останню мить.
Зірка в пору цю найяскравіша,
Дивиться на тебе, не змигне.
Забирає ніч її з собою.
Свіжий ранок зваблює мене.
Бігти хочу і не зупинятись,
Взяти у полон ранковитй дзвін,
Та його не в силах наздогнати,
Ще добу ховатиметься він.
Як бадьоро сонце йде на працю,
Як заграло пісню на росі.
Добрий ранок ! Меж немає щастю.
Новий ранок в всій своїй красі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498199
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 11.05.2014
автор: Серафима Пант