أكابيلا

ніч  загортає  твоє  стомлене  тіло  у  простирадло  як  подарунок
так  тихо  що  можна  почути  як  тромбується  у  судинах  кров
що  від  довгого  терпіння  і  сподівання  стала  кислою  ніби  лимон-
ний  сік
коли  розчавити  груди..
мужчини  що  байдужі  до  всього  без  присмаку  сексу
ховають  в  манжетах  сорочок  по  євро  на  кожну  хвилину  часу
дівчинко  їхні  слова  не  варті  і  поржавілого  центу
коли  не  стосуються  політики  нафти  чи  газу..
тримай  при  собі  свою  тишу  напівдике  напівприручене  кошенятко
лише  інколи  відпускай  з  ланцюга
найтяжче  знову  навчитися  довіряти
коли  вже  по  лікоть  відтята  рука
що  хотіла  погладити..

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498182
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.05.2014
автор: Майя Грозова