Залишаючи речі, думки та сни у моїй кімнаті.
Залишаючи слова, докори і погляди винуваті.
Не пояснюючи нічого, не даючи краплі надії.
Забуваючи про усі наші спільні і значні події.
Залишаючи по собі достобіса брехні і сміття.
Люди йдуть із мого життя.
Забуваючи спогади, фото, вірші і якісь обіцянки.
Починаючи гру у дитячу й жахливу мовчанку.
Закриваючи двері на засуви, ключі і печатки.
Закриваючи душу. Починаючи все з початку.
Викидаючи зізнанняпрохання із старого моста,
Люди йдуть із мого життя.
Видаляючи номер і мене, за одно, з свого серця.
Певно, знаючи, що нічого уже не вернеться.
Вирізаючи мені із планів. Забуваючи мій голос.
Відлітають навічно у свій власний закритий космос.
Я прошу для вас щастя у одного святого Христа.
І молю, щоб не йшли із життя..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498099
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.05.2014
автор: Жабокрик