Підійми свій погляд до небес,
Наче твоє тіло хтось у вись піднес,
А серце забриніло від тих чарів,
Опромінених блакитним небокраєм.
Відчуй могутність у собі й навколо-
Ти здивуєш душу одразу і раптово:
Все на світі створено з любові,
З любові також твориш свою долю.
Живи в гармонії прекрасній та у спокої,
Віддались від діла й думки одинокої.
Цей шлях відкритий всим і кожному,
Слідувати чистій доброті спроможному.
Лише одне бажання вирішує життя,
Слідуй коханню - і прийде каяття.
Ти подумки злітаєш, серце відриваєш,
Тож зараз з легкістю життя своє пізнаєш.
Шелест вітру приносить звідусіль
Слова усіх людей, страждання їх зусиль.
Та ти вже розумієш, муки - це не вихід,
Любові й милосердя вирішує прихід.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498074
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 10.05.2014
автор: Крістіна Пигуль