Поламані дерева
і погляд твій такий,
неначе вбити хочеш,
юрба кричить: “Убий!”
[i]Приспів:[/i]
[i]Катастрофа на землі,
катастрофа у душі,
і на небі катастрофа –
добрі люди, гоп! до купи,
бо біда ще більша буде![/i]
Ной плавав океаном
аж сорок, сорок днів,
а нас штормить вже сорок,
аж сорок тисяч літ.
[i]Приспів.[/i]
Вбивали палицями
і різали ножами,
в потилиці стріляли,
у спини, у виски.
[i]Приспів.[/i]
Тепер стріляють в душу –
я боронитись мушу
і в унісон з юрбою
кричу: “Убий, убий!”
[i]Приспів.[/i]
Створено 20.06, 12.07, 24.07 2005 року, м. Львів
Опубліковано: "Гомін Підгір'я". Альманах, вип. VIII. Дрогобич: "Посвіт", 2009. - С. 126.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497982
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 10.05.2014
автор: Т. Василько