До мого двору прилетіла ластівка,
Заводить знов розмови на дрота́х...
Знайомиться... Немов до неба ластиться,
І до землі неначе припада́...
Стрімким польотом розтинає навпіл
Те, що торік спливло... Біля води
Збирає роси, щоб прикрасить хатку,
Тонкі на глині полишА сліди...
Я вірю, пташко, можеш ти чарівно
В моє минуле проложити шлях...
Коли була як місячна царівна,
В обіймах заколисана в полях...
Коли цілунків грона розцвітали
На спраглих, та припухлих вже губах...
А руки насолоди - ще!!! - шукали,
І тіло мліло, і цвіло в очах...
Візьми мене, пташина чарівлива!
До милого перенеси хоч в сни...
...Маленькі очка дивляться журливо
З минулої, торішньої весни...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497892
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.05.2014
автор: Ірина Лівобережна