Перша любов, чи любов це остання?
Чому почуття так швидко зникає,
Кохання в душі самотньо вмирає,
Скільки тонів є у серця звучанні?
ЧЕРВОНИЙ
Коли розриває всього на частинки
І вибухом ядерним серце горить,
Коли заміщає життя одна мить.
З червоних жаринок душі намистинки.
ПОМАРАНЧЕВИЙ
Не впишеш любов у оціночні рамки
І сік мандариновий в венах тече.
Не спалює вже, але дуже пече
Амура рудого стріл в серці уламки.
ЖОВТИЙ
І як Хуан-Хе водам жовтим могучим
Здається мізерним каскад перешкод.
Найбільша чекає з усіх нагород:
Наскрізно як б'є погляд рідний жагучий.
ЗЕЛЕНИЙ
Садком, що буяє у пору весняну,
І ехом пісенним від шуму трави
Тебе обіймає і ти обійми
Теплом зеленавим людину кохану.
БЛАКИТНИЙ
Тінь смутку краде небо чисте й погоже.
Холодний цілунок у сонячний день.
Уже не співаєш солодких пісень.
На осінь усе навесні стало схоже.
СИНІЙ
Похмуро та сумно, хоч сонце вже встало,
За обрієм брови вже супить гроза.
Скотилась додолу самотня сльоза.
Любов темно-синє буденство забрало.
ФІОЛЕТОВИЙ
Ти є, чи немає? А, врешті - байдуже.
І слід замела, затрусила нудьга.
Під дахом одним: наче вдвох - ні, сама.
Усе фіолетово стало, мій друже.
Перша любов, чи любов це остання,
Ціле життя, чи за місяць зникає,
Колір один, чи веселкою грає,
Це барвограй, чи це справжнє кохання?
Хай почуття усіма кольорами
Пише картину життя непростого.
Синього, темного, тьмяного, злого
Змийте сліди "Я КОХАЮ!" словами.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497854
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.05.2014
автор: Серафима Пант